Новорічний «Жіночий Квартал» дивіться вже цієї суботи на «1+1»
27 Декабря 2019

Прем'єра святкового Новорічного випуску «Жіночого Кварталу» відбудеться у суботу - о 20:15 на «1+1». У цьому концерті актриси черговий раз здивують глядачів. Так, наприклад, буде яскравий номер про жінку-бодігарда, яка жорстко розправляється з шанувальником своєї підопічної. Також в одній з мініатюр події будуть відбуватися у таборі Амазонок, куди несподівано пробрався чоловік. А ще в одному з номерів до участі залучать чоловіка Наді Дорофєєвої, Володимира Дантеса, з яким актриси переспівають на новий лад легендарний «Щедрик». Напередодні прем'єри Новорічного «Жіночого Кварталу» учасниці шоу поділилися рідкісними фотографіями і відкрили правду, кого грали на святкових ранках, і про що мріяли у дитинстві.

Fotoram.io (1).jpg

Олена Кравець: «Довгий час на дитячих ранках у дитячому садку я грала Снігуроньку, бо була самою білявою у групі. Але потім, коли волосся потемніло, мене «понизили» до Сніжинки!».

Fotoram.io (2).jpg

Ірина Сопонару: «У моєму «послужному» списку героїнь були і сніжинки, і циганки, і інші харизматичні персонажі. Але головне, що на ранках я часто могла зіграти будь-якого, тому що знала напам'ять тексти всіх героїв. Тому, коли хтось із дітей хворів, я була єдиною, хто міг його підмінити і прочитати потрібну строчку. Тому маму часто просили, щоб я ні в якому разі не захворіла на свята. «Тому що, якщо Ірочка захворіє, ранку не буде», - з сарказмом говорили виховательки. А ось колядувати мене, як не дивно, батьки не пускали. Чомусь в нашій родині це було не прийнято. Так що, жодного разу в житті я не колядувала. Не знаю, може бути, коли-небудь ще надолужу згаяне».

Fotoram.io (7).jpg

Ольга Жуковцова: «В основному я грала Сніжинок, але завжди мріяла зіграти Снігову Королеву або принцесу. І ось у восьмому класі мені таки дали одну з основних ролей. І я зіграла в цій казці, правда, не Королеву, а маленька розбійниця. Пам'ятаю, що напередодні прослуховування всю ніч не спала, репетирувала, і режисер відразу затвердила мене на роль. А ще одного разу я грала ... Гнома. Пам'ятаю, що дуже була незадоволена цим фактом, і навіть яскравий красивий костюм не врятував ситуацію. Що стосується Діда Мороза, я до сих пір в нього вірю і пишу йому листа, але вже зі своїм сином. У дитинстві самим заповітним бажанням була накидка феї. І мама одного разу за ніч мені її пошила. А ще пам'ятаю, що дуже хотіла ляльку Барбі, але мама мені подарувала її китайську копію. Спочатку я розплакалася через це, тому що хотіла справжню, але купити її не було можливості. А у результаті так полюбила цю свою китайську Барбі, що навіть пошила їй десятки суконь».

Fotoram.io (4).jpg

Валерія Товстолес: «Основні ролі, які я грала в дитинстві - це Сніжинка і Східна принцеса. Пам'ятаю, мама сама пошила мені костюм принцеси, і я ще довго в ньому зустрічала свята. Листи Діду Морозу ніколи не писала, тому що в 5 років на святі впізнала свого тата у цій ролі, тоді і перестала вірити в дідуся. Бажань було багато різних, дивлячись які ляльки були на той момент у тренді. Зараз ситуація схожа, я маю на увазі кількіс-ть бажань на Новий рік».

Fotoram.io (6).jpg

Анастасія Євтушенко: «В основному, як і всі, у дитинстві я була сніжинкою. А ось вже коли вчилася в інституті, ми підробляли на свята, і я одного разу навіть грала Діда Мороза, з чим було пов'язане море смішних історій. Листи Діду Морозу писала років до 10. Потім знайшла подарунки на антресолі і зрозуміла, що все не так казково. Хоча я до сих пір вірю в дива. Найзаповітніше в дитинстві було стати балериною. Зараз все більш прагматично: дуже хочеться свій власний будинок або квартиру, а ще машину».

Fotoram.io (9).jpg

Еліна Мбані: «Я писала листи і Дідові Морозу, і Святому Миколаю. Іноді знаходила подарунки за день до самого свята, але не особливо засмучувалася, адже вірила в казку і, до речі, продовжую в неї вірити й досі. А найяскравішим подарунком, який я отримувала на Новий рік, був великий будинок для Барбі. Я дуже хотіла, і страшенно зраділа, коли мені його таки подарували».

Fotoram.io (8).jpg

Олександра Машлятіна: «На дитячих ранках мені завжди давали головні ролі ... Але, на жаль, не прекрасний принцес. Найчастіше я була злочинницею - це і Баба-Яга, і Лисиця Аліса, і Снігова королева. Листів Діду Морозу не писала, а чомусь писала сценарій новорічних ранків за його участю. Ми, у моєму дитинстві, жили не особливо багато, тому одне із заповітних бажань було, щоб Дід Мороз подарував мені «не зубну щітку» під ялинку. У 2020 році хочу зіграти в самому смішному номері в «Жіночого Кварталу» так, щоб він потім на цитати розійшовся».

Fotoram.io (5).jpg

Марта Адамчук: «Кілька років поспіль на новорічних ранках я грала роль Шахерезади, а ще - пару раз Циганки. Незважаючи на те, що таємно я завжди хотіла зіграти Снігуроньку. Листи Діду Морозу ніколи не писала, натомість натякала татові, що мені подарувати. Мені здавалося, що він безпосередньо з ним якось підтримує зв'язок. Правда, одного разу тато проколовся, або я була занадто цікавою, але я все-таки знайшла у шафі заховані подарунки. У дитинстві я мріяла стати професійним хореографом або ж лікарем. Але оскільки медичний набір я у батьків так і не змогла випросити, «довелося» йти в артистки» (сміється).

Fotoram.io.jpg

Віра Кекелія: «На новорічних ранках найчастіше я була сніжинкою. Ніколи мені не діставалися головні ролі, але я особливо й не сумувала. В основному, тому що костюми і банти мені шила мама, а вони були особливими і найкрасивішими. Я була дуже щасливою дитиною. У моєї мами приголомшливий смак, і вона вигадувала всілякі незвичайні і красиві деталі. Я завжди писала листи Діду Морозу, але клала їх не під ялинку, а під подушку - думала, що чим ближче мої бажання до мене, тим швидше вони виконуватимуться. Колись моїм найпотаємнішим новорічним бажанням була лялька Барбі, яку мені подарували через рік на мій день народження;) Ось така була затяжна реалізація бажань у Діда Мороза. Я зрозуміла, що немає ніякого Діда Мороза, а є батьки, які дуже стараються для своїх дітей хоч якось створювати диво. Більш того, ми з братом, дізнавшись, що це все роблять наші батьки, а не Дід Мороз, довго не визнавалися, що ми все знаємо. Не хотіли засмучувати батьків, адже вони так старалися зробити для нас казку! Виходить, що ми самі собі чарівники і можемо створювати навколо себе неймовірні чудеса, варто тільки сильно захотіти».

Fotoram.io (3).jpg

Катерина Нікітіна: «З самого дитинства я займалася танцями, тому частенько брала участь в різних постановках. Найяскравіший спогад, пов'язане з Новим роком, - це коли ми відпрацювали 30 концертів напередодні свят, а в одному з номерів ми з дівчатками грали ролі ... підковдр. Також на ранках я була і Сонечком, і Зайчиком, і квіточкою. А вже коли стала старше, то і розбійницею. Пам'ятаю, як у цій ролі стрибала на батуті в цирковій студії акробатики. Що стосується Діда Мороза, то я не писала йому листи, а просто загадувала бажання і озвучувала його мамі на вушко».